В душах так много темноты
Покажи свою
Привет, Гость
  Войти…
Регистрация
  Сообщества
Опросы
Тесты
  Фоторедактор
Интересы
Поиск пользователей
  Дуэли
Аватары
Гороскоп
  Кто, Где, Когда
Игры
В онлайне
  Позитивки
Online game О!
  Случайный дневник
BeOn
Ещё…↓вниз
Отключить дизайн


Зарегистрироваться

Логин:
Пароль:
   

Забыли пароль?


 
yes
Получи свой дневник!

В душах так много темнотыПерейти на страницу: « предыдущуюПредыдущая | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | следующуюСледующая »


среда, 24 января 2018 г.
1\24\2018 Черноглазый Чужой 18:48:25
!jukebox!!jukebox!!j­ukebox!!jukebox!!juk­ebox!!jukebox!!jukeb­ox!
Прoкoммeнтировaть
воскресенье, 21 января 2018 г.
1\21\2018 Черноглазый Чужой 19:41:44
напевне я сюди приріс, бо як тільки є що сказати, я мовчу. я пишу сюди в надії, що перечитавши колись-таки себе впізнаю. я змінююсь настільки, що важко орієнтуватись у часі. між днями та годинами немає різниці, якщо ламаєш бетонні стіни, а ти у лабіринті. виходу немає, ниток ніхто не залишив, мінотавр це ти сам.
Прoкoммeнтировaть
вторник, 16 января 2018 г.
1\16\2017 Черноглазый Чужой 17:36:15
напевне це все-таки біполярка або мдс, бо після депресії знайти собі секс-партнера, старатись по фіз.підготовці і ще навіть пройти співбесіду(але потім відмовитись) по роботі на викладання шкільних предметів для зно-шників - мінімум нездорово\\\\\

окей гугл, шо дєлать дальше ?
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 15 января 2018 г.
Черноглазый Чужой 18:08:31
Запись только для меня.
пятница, 12 января 2018 г.
1\12\2018 Черноглазый Чужой 17:43:00
Людині, яка не лишає шансів важко зосередись, йому щось заважає, йому нудить і вивертає назовні усі суглоби. Він боїться довіряти, тому постійно бреше. Він хоче здаватись вільним, веселим, нічим не засмученим, легким на підйом, а від так щасливим. Натомість він продумує слова наперед, реакції співрозмовників, прораховує, які емоції він хоче викликати. Не схоже, що йому важко, бо він вміє посміхатись та думати одночасно. Але вечері, на самоті він не знає куди дітись від думок, від вибухів безкінечних всесвітів у його голові, у його діях немає логіки, а руки тремтять від невпевненості. Що він тоді робить ? Готує, прибирає, напалюється і рахує скільки від буде бачити снів, якщо зараз піде у ліжко.
як допомогти цьому хлопцеві (а хто сказав, що йому потрібна допомога?)
Прoкoммeнтировaть
суббота, 6 января 2018 г.
01/07/2018 Черноглазый Чужой 23:27:00
Охохо. Цей рік тільки розпочався, а вже стільки всього сталось. Дуже багато неочікуваних речей,людей, подій, власних думок. Направду люди ще всі мені знайомі, старі так би мовити, але саме ті, котрих я зовсім не чекав. Цей рік буде роком прощення. До мене повертаються і я напевне радий ним. Перед деякими мені варто б самому вибачитись. Прощення, а не прощання.
Прoкoммeнтировaть
пятница, 5 января 2018 г.
01/05/18 Черноглазый Чужой 17:17:49
Ну що ж, хлопче ?
Я не маю відповіді, навіть приблизно.
Останні дні неймовірні емоційні гірки : я вже майже готовий до розмови із психологом, ненавиджу себе, невимовно турбуюсь про майбутнє, а потім мене попускає, я сміюсь та тішусь життю, згадую приємні моменти.
Я ж не псих ?
Я не маю відповіді, навіть приблизно.
Прoкoммeнтировaть
среда, 6 декабря 2017 г.
12\6\2017 Черноглазый Чужой 05:56:27
я не знаю, що це маніфестує, але від цього тільки важче. чи це хронічна втома, чи це субдепресія. мені важко. майже непосильно. день за днем, я наче у клітці і дверцята я закрив сам. найбільше втомлює бігати під сніг. це дуже важко мені психологічно. болить спина після гир. відсутній прогрес по підтягуванні. закінчилась зарплатня, ще більше тижня. якось протягну думаю. мною володію сьогодні не я. хто чи що б це не було, я вдячний. якби я був за штурвалом, все було б гірше
Прoкoммeнтировaть
среда, 29 ноября 2017 г.
11\29\2017 Черноглазый Чужой 17:33:50
Важко даються мені ці дні. Тягнуться вони безкінечно і звуки від їх тяготіння наче скрежіт скла по моїй мріям. Я забув який смак у міцного чорного чаю, він доволі шорсткий, впертий і я здаюсь, бо в мені мало сили. Я прошу вогню нас захистити. Скоро буде багато нового, відчуваються зміни, вони мають прийти. Я відчуваю це запахами, це як запах пороху у повітрі і свист розірваної мотузки від тіла повішеного. Мені лячно, бо я не знаю чи зможу пройти ці перетворення. Бути зараз тим, ким я є - розкіш, яку я не можу собі дозволити. Все більше і більше декорацій змінюються так швидко, що ти вже перестав помічати їх зміни. Тобі брешуть, а ти не віриш. Мені смішно і боляче
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 23 октября 2017 г.
10\23\2017 Черноглазый Чужой 16:37:18
­­

Нужно искать тепло в себе с помощью других)
5 minutes ago

ну завтра как минимум нужно найти хорошую кофейню. знаешь укромные местечка ?
3 minutes ago

Мак на Вокзальной
Кофе со вкусом людей
2 minutes ago

слишком отдает привкусом асфальта, серых людей и вокзальной пилью. Неужели нет ничего элегантного и весеннего ?
1 minute ago


*******************­*
Fabrizio Paterlini - Controvento, Senz'olio
Прoкoммeнтировaть
среда, 11 октября 2017 г.
10\11\2017 Черноглазый Чужой 19:26:30
Сьогоднішній день просто дикий. Пари, академія, спортзал, домашні справи. Я втомлений. Давно таким не був. Надіюсь далі якось не так буде.
Вперше пішов зал з Б. та іншими. Він тут вийняткова фігура, бо він моя повна протилежність, один одного ми бачимо зовсім дивними і неприємними одне одному, але водночас унікальними. Кожному є чого почерпнути в іншого. Сьогодні, я м'яко кажучи, охуїв, коли разом з ними в спортзалі після двох кілометрів бігу з прискоренням, тягали гирі, качали пресс, гіперекстензія, турнік, віджимання. Потім дуже довга дорога додому(насправді ні по-київським міркам) і домашні справи. Ще трішки, ще тільки вилизати кухню і душ, а потім повзи собі до ліжка. Ти сьогодні молодець, день надзвичайно продуктивний. Прошу, навчись читати в метро, мінімум годинка в день - вже краще ніж нічого.
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 25 сентября 2017 г.
9\25\2017 Черноглазый Чужой 19:41:57
для мене ідеальна кімната - кухня. от зараз сиджу на кухні закутаний в пледику, бігаю курити на балкон час від часу, на пательні приємно булькотить тушена свинина із овочами. мій секретний інградієнт - коньяк в кінці, за 5 хвилин до закінчення. не вистачає лише кунжуту. гречка закипіла.

до зарплати ше трохи часу. треба витратись на всякий сеплай для зручного та тривалого перебування поза межами квартири.
в мені розквітає чистота, турбота і сенсорність тіла. саме тіла, а не органів чуття.

академія поки норм все. особисте як завжди ніяк.
давно нічого путнього не читав. і не купував книг.
головне - пережити цей тиждень. я не звик себе відчувати тупим, а на цьому статистичному аналізі я якраз себе таким відчуваю. нікчемний олігофренічним овочем.
температура трохи піднялась. вчора вперше зловив марення від температури. це взагалі не прикольно. лячно.
-------------------­

відчуваю себе поверхневим. надзвичайно поверхневим. не хочу перетворитись на батьків.
і ще. сестра вагітна. я не знаю, як на це реагувати. я ще не освоїв такого рівня почуттів. що я роблю не так ?
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 11 сентября 2017 г.
9\11\2017 Черноглазый Чужой 15:46:58
за эти дни совсем себя не узнаю. военное мне идёт в большую пользу. чувствую в себе уже стержень, до хребта еще долго, но у меня получается. Я уже чувствую в себе больше силы и уверенности чем раньше.
наконец я чувствую свободу полной глоткой, мне даже дышать легче стало. цепей уже нет, я сам себе Хозяин.
и меня проблемы. но я бесконечно рад им. Я их решаю и мне это приносит дикое удовольствие.
Здесь я решаю свои проблемы, а не отца, матери, бабушки. У меня их не много. У меня есть время на себя.
Пора теперь лететь вдаль, а не только возле семейного гнёздышка.
Птенец оперился и сталь прекрасным лебедем. Теперь я буду летать везде: в Дельфах, в Гиперборее, между Спарты и Афинами, возлетать на храмы. Я ищу свое солнце, своего бога и себя. И я уверен в себе. Мне идёт в большую пользу

******

Such deep and lonely eyes in blue. They are gorgeous. And magnificente.
Прoкoммeнтировaть
воскресенье, 20 августа 2017 г.
8\20\2017 Черноглазый Чужой 11:06:49
Якщо звик мовчати - то мовчи, звик тікати - біжи, а як звик терпіти - то так тобі і треба. Вони думали ти - сталь, ти - кров, а нічого святого в тобі немає. Боги не думають, не леліють, не складають планів на тебе. Ніхто не переродився в тобі, божествених міток на шкірі немає. На долонях лише прості лінії, недовершені, не вивершені. Із ликів твоїх ікон не напишуть і рукопокладань не чекають. Змирись нарешті, що сином землі завжди був і яство не змінити. Радій, що існуєш, перебуваєш, живеш чи то виживаєш. Радій малим, дрібним і не зовсім хорошим. Схорони мрії про силу, якою б міг володіти, багатства, котрими б міг розпоряжатись, волю, котрою б міг наказувати і змушувати говорити духів ім'я богоподібними іменами. Могили копай руками, нігтями розривай твердь, живись підгнилими корінцями. Світла у тобі ніколи не було, а пітьма не бере дріб'язок. У назначений день помри, а потім служи якщо накажуть. Ти вже все знаєш, всі сценарії, всі ходи і виходи у планах, нічого складного тобі не підклали. Коли все просто - то сумно. Але сумом себе не клич, занадто голосно як на мене.
Прoкoммeнтировaть
пятница, 18 августа 2017 г.
8/18/2017 Черноглазый Чужой 15:47:55
Станом на 24 я вже нарешті вже з кінцями та остаточно буду у Києві. Нарешті. І це дико комічно, коли день Незалежності переростає в день незалежності. "Госпожа Судьба", я ціную ваш гумор, прямоліність - це точно ваше, чи ви вже настільки втомились говорити завувальовано, а я настільки цього не помічати ?
***
Мій господаре А., я іду по вашим слідам. Змія поборено і кров його змито. Відплачено. Що ви далі для мене приготували ? Я готовий віддатись вам без тінні страху, смутку чи недовіри.
Прoкoммeнтировaть
пятница, 28 июля 2017 г.
7\28\2017 Черноглазый Чужой 19:30:05
я, к.о.о., таврований іменем їх роду, хрещений їхнім богом, народжений у гріху, урочисто клянусь всією своєю суттю, свідомістю та всіма своїми тілами, що я чужий тим людям, хоч я і є їх плоттю та кров"ю. клянусь, що я зовсім не є їх подобою, природою і формою. клянусь, що коли стану такими як вони - помру, а рештки свого життя буду робити все, щоб тільки жити без їх допомоги, участі та втручання.
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 17 июля 2017 г.
7\18\2017 Черноглазый Чужой 21:49:39
кто тебе сказал, что ты - не святой ? кто приказал тебе слушать и следовать людям ? кто воспитал в тебе повиновение, кротость, смирение ? нет прощения тому, кто подобен рабу и носит семя страха. отречись сейчас же ибо никому ты не повинен. вкушай пение ангелов и слову владык. говори с ними на одном языке. будь с ними. ты - они
Прoкoммeнтировaть
суббота, 15 июля 2017 г.
7\15\2017 Черноглазый Чужой 16:45:28
от мені завжди було цікаво чи вони теж бачать наскільки я з ними не схожий ? невже ні одного разу вони не запитували себе чому я так швидко йду за столу, чому стрімголов біжу до себе у кімнату читати\слухати музику\дивитись фільми ? невже жодного разу вони не помічали мою відсутність в атмосфері їх свята ?
і головне : їх це влаштовує ?
дивно все це.

\\\\Х

я сьогодні святкую Піррову перемогу. Перемогу, але Піррову. Піррову, але перемогу. не знаю чи я правильно все це роблю. надіюсь за перший контракт терміном 5 років я не буду себе картати. але якби я не подав у академію, то я б себе точно картав. я вже хочу, щоб це все розпочалось.
мої Таро мене не підвели і я їм вдячний дуже за це. вони мені дали зрозуміти що за ситуація була в Ірпіні. І я зрозумів краще як зз ними працювати : не треба вимагати, тиснути, істерити, коли прийде час ти все і так зрозумієш.
зараз мені треба відпочивати і помаленько нарощувати силу.
позакривати дрібні справи.
залікувати рани.
не вмерти.
створити
себе
нас
ти
я

Оlafur Arnalds feat. Arnor Dan - Say My Name

Я - Х
Прoкoммeнтировaть
суббота, 1 июля 2017 г.
7\1\2017 Черноглазый Чужой 20:15:02
Ты должен самому себе!Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе!Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе! Ты должен самому себе!
Прoкoммeнтировaть
вторник, 13 июня 2017 г.
6\13\2017 Черноглазый Чужой 10:42:46
сюди я записую думки тільки коли я найчесніший із собою. наче відкривається тобі внутрішній зір, стовпи світла сходяться в одній проекції і міріади планет фокусуються на тобі. Дічь якась, правда ? от і я собі так думаю. здав усі сесії, кроки, державні екзамени, присягнув всім, кому тільки можна, всім богам світла і темряви, життя та смерті, хвороб, здоров'я і мук, всім духам, демонам і ангелам та одним махом всі клятви здійснив. можна перепочити, випити кави і з'їсти сиру, на більше я сьогодні не здатний.
Прoкoммeнтировaть
среда, 7 июня 2017 г.
6\7\2017 Черноглазый Чужой 20:08:38
давно я просто не писав сюди і не висловлював всього, що сталось зі мною. тобі просто хочеться виговоритись, бо вдома чи у гуртожитку тобі просто нікого для цього знайти. сумно, але ти ж молодецьB-)­ , все йде за твоїм планомB-)­ , все складаться як і має бути. отже, просто давай полишмо це.
сестра вийшла заміж, мене добряче нудило від всього, купа "рідних", незручні запитання, погляди, а ти ще прикидайся, що ти радий тут бути. добре, що хоча б я гарно накидався коньяком, це все трішки пом"якшило ситуацію.
Потім, в тебе прийшли результати крокУ, 80% - достойний результат, як на того, що готувався до самого екзамену 5 днів. якби я б не здав його, я не знаюо , я би напевне здурів. або просто боюсь зараз про це думати. тоді ти майже був готовий до того, зізнайся собі, для тебе це вже і не було таке неочікуване рішення "відкланятись".
Державні екзамени потроху проходять на ура, попозорився правда на терапії, але лейкемічний провал, тебе підловили. особливо латинською. добре, що хоча б з анкілозуючим і HLA-B27 ти реабілітувався. і про ІФНП ти вчасно згадав.
приїхав додому і все, що я можу тут робити - це пахати. вдома і над собою. знову бігаю у школі. це дуже рятує від безсоння. і дає шанси на поступлення.
і так, тобі треба поступати. а ще треба "............" , вивчити ВПХ та АіР, в яких ти ніхуя абсолютно не шариш. ще теорія В з 1000, і 25 тупих тем з інгліш. отже, все, за що ти не хвилюєшся це тест і англійська. -2 до загального списку.
мені категорично протипоказано бувати вдома. тут нереально важко. М почала плакати, бо вона побачила у мого швагера дірку на сорочці. в загальному, через це вона плакала в подушку майже годину. їй пора до психіатра, їй Богу. це просто жесть : привіт маразм, до побачення здоровий глузд. а їй то лише 44. здається, що 44. мене це просто лякає. Ти маєш поступити у Київ, і все, крапка. тут тобі життя, дитино, не буде.
Несподівано був крутий Л. я хоча би відпочив, мені хоча б було б весело. але все=рівно не полишало відчуття, що я не у своїй тарілці. ай да похуй, це вже все пройшло. ти повеселився, з тобою повеселились.
Ще дуже дико і дуже дивно була ситуація з Вероном. Чому я, власне, відкрився їй. Тобі так хотілось справити на неї враження ? Тобі ж то залишилось менше двох тижнів там. А ти як повний ідіот втішався, що твоя історія зачепила її до сліз. Ти виродок, краще тоді було пити наодинці, якщо аж так кортіло.
Я не буду ні над чим втішатись, заспокойся. рано ще ставити крапку, я ж тільки розпочинаю новий абзац чии б то пак розділ. хуй його знає, скажу я так тобі. І додам, що за це літо має все змінитись. Нічого як раніше не буде. Це мене і лякає, і тішить. Тепер я розумію амбівалентність почуттів, розумію, як почуваютть себе шизофреніки.
Головне, що я вже пережив 10М. бо це можна було кінчитись просто. я відчував той кожен прокол, кожну рану і кожну зазубрину на кожнному лезі.
Тільки ще не знаю що робити Д і Н. і ніколи не взнаю напевне. чоооорт, чому все завжди так складно...
Сьогодні телефонували з банку. Жесть. Було весело. Ти дорослий і це ніхуя не весело. Змирись з цим чи шо.





Constellation
Exxasens
Hybrisma
Daturah
Прoкoммeнтировaть
вторник, 16 мая 2017 г.
5-16-2017 Черноглазый Чужой 11:58:46
відпочинок. нарешті від всіх та всього. ти на плаву хоч і наковтався морської води, від котрої тебе неймовірно все палить всередині. я у морі, лежу на воді і спосетрігаю за спокійним небом після шторму. Штормило тоді усюди : морська лють виривалась великими цунамі, злість виринала наче Морський Змій із скандинавського кінця світу. Все закінчилось, відпочинь і просто подивись в небо. Ти виграв, ти зламав і море, і небо, і шторм, ти виграв, але тільки битву. 10 мечей, що прохромили тіло твоє і лякали своїм ореолом смертоносного оракула тепер у руках твоїх, тепер це твоя зброя. Вони почали служити сильнішому. Поглянь на небо, допоки ти на плаву і вдихни на всі груди, що є сили. Піднімайся і борись, ти ж зможеш, ще не було такого, щоб не було підвладно тобі. Збирай всіх слуг своїх, всіх вітрів, всіх духів, що клятву дали йти зі мною до кінця днів своїх або твоїх. Скидай стару шкіру, змієносець, перештормило і завтра будуть нові битви. Нові звершення, нові завоювання. У світі, що створив ти, ще стільки тобі не підвладного.


lafur arnalds – broken
Прoкoммeнтировaть
среда, 10 мая 2017 г.
Черноглазый Чужой 20:26:05
Запись только для друзей.
пятница, 14 апреля 2017 г.
4\14\2017 Черноглазый Чужой 17:41:28
Кожного разу, коли я заплющую очі і хочу створити діалог між Мною внутрішнім і повітрям, відчуваю найжахливіші речі. Я відчуваю неймовірний обрив : я щось втратив. Наче десь глибино у мені сидить похмурий демон із вісьмома мечами і рубає з плеча. Одним мечем він відкидає істину, другим - суть, третім – віру у свої слова і так далі. Після восьмого у мене не залишається ні крихти. Це відчуття порожнечі у словах допікає мене, вивертає усі мої суглоби, лякає і губить. Боротись із цим немає сенсу, я просто здаюсь : приймаю обітницю мовчання без ряси пророків, ховаюсь від людей, веду себе наче аскет. Тоді я місяцями замикаюсь від усіх та всього. Найлегше було сховатись від себе : просто завісив чорними простирадлами усі дзеркальні поверхні. Але демон приводив своїх поплічників із глибин підсвідомості і вони заради розваги штрикали у мене мечами, списами, лякали розпеченим залізом із рабським тавром, риболовними гачками. Я давно не протистою їм. Ні тотеми, ні амулети із китових кісток та совиних дзьобів не заважають їм. Інколи вони відступали, але я в них обличчі це було радше нудота, ніж співчуття. Тоді я читав. Читав багато, по декілька діб без перерви на їжу. Вивчав книги смерті : єгипетську, арійську та тибетську. Ці народи розповіли мені як не боятись смерті, вони спрощували її до значення довгого темного коридору. Вивчав відьомське ремесло, магічні практики і системи мантики. Надумав навіть зробити свої руни із оленячих рогів. Глибино у собі я хотів передбачити, коли настане всьому кінець, коли перестану мучитись, усамітнюватись, переживати обірвані діалоги. Читання нарешті дали свої плоди. Я знайшов цілий ритуал, за допомогою котрого, можна зв’язати руки моїм демонам, закрити їх у Тартарі моєї душі. Вони теж це дізнались, бо опісля до мене ніхто не приходив дуже довгий час. А коли наставала пора, то був сам на сам лише із Восьмируким. Він і на далі рубав і змушував мене мовчати. Я ніколи не проведу ритуал, ніколи не почну збирати сухотрав’я, воронячих кісток і крові. Не палитиму чорних свічок і не наповню чаш мертвими плодами дерева Знань. Вихід лише дати вогненним саламандрам поглинути відьомську книгу. У мене більший страх втрати себе, ніж своїх демонів. Бо хто я ж без них ? Я взагалі людина ?
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 10 апреля 2017 г.
6-10\4\2017 Черноглазый Чужой 00:34:16
Перший нарешті нормальний автостоп у житті. Цей досвід дуже мене внутрішньо змінив. У мене вагалі думка, що будь-яка інформація, котру ми сприймаємо, нас змінює. Ламає, будує, вивертає назовні, створює вивихи у всіх суглобах твоїх стереотипів. Моя подорож розпочалась вранішньою, приємно-холодною мені Одесою. Ми цілий день вештались по місту, орієнтуючись по дороговказам і порадам одеситів «як дістатись до моря». Ніколи не любив туристичне море, спекотне, перенасичене напівоголеними тілами у тісних плавках та купальниках, крізь які видно складки картоплі, хліба і солодощів. Холодне море, ось те, що мені потрібно. Ти ходиш закутаний у той осінній шарф, який ти взяв по випадковості. Шалений вітер і купа приємних вражень. Ми командою закінчили наш семінар у науковій бібліотеці і нарешті виїхали на трасу. До Умані нам потрібно було застопити 260 км. Пара дівчат, що були з нами застопили відразу, тоді як власне я та ще одні дівчинка, яка до того теж стопила лише 1 раз в житті. Ми стояли годину на трасі, тричі розпочинався дощ, ми промерзли до фіолетових плям на кісточках пальців. Все ж таки один приємний дядінька над нами змилувався із криком «куди блять взутий по ковбиках, вилізеш в Умані будеш мені прати коврики» ми вирушили в подорож. Говорили звісно багато і ні про що, а точніше про безвізовий режим в Україні та політику, сім’ю і всяке таке. Ми, напевне йому досить набридли, бо на півдорозі він вирішив нас спровадити і попити кави. Але пообіцяв, що якщо ми далі нікого не застопимо, то візьме нас далі. Друга вантажівка, нас відвезла всього лишень на кілометрів тридцять, але відкрив секрет про наглість. « не бійтесь просити, обманювати і давати на жалість, хай дівчина перша підходить, благає взяти, а тоді ти підходь з кам’яним лицем і представляйся її хлопцем». Третій стопер був неймовірно крутий. Йому вже поза 65, розповідав про своє одеське життя, про його армійську службу у Німеччині, до того, як впала Берлінська стіна, про свою неймовірно кохану дружину, внучку та невістку. Це було неймовірно все мило і ми доїхали до Умані. Ми були сильним емоційним потрясінням від всього 280-ти кілометрового стопу, життя далекобійника і нашого першого досвіду на таку відстань. Переночували ми в Умані в гуртожитку, котрий над організували знову ж по роботі в англійськомовній організації.
Після уманського семінару я вже стопив на Тернопіль сам. Після першого дня все ще трішки охуєвший розпланував застопити більше 500 км до Тернополя. Трохи вийшло все не так, дорога з Умані до Вінниці у мене забрала рештки світлового дня. У ночі не треба стопити, шансів мало, небезпек багато, і взагалі нахуя воно тобі. І ще був мій маленький факап. Я поїхав в інший кінець об’їздної траси ніж мені було потрібно. Розчарувавшись у своїй геніальності вибір у мене був лише один, стопити далі. Чекати, слава богам, довго не прийшлось, мене підібрала подружня пара літнього віку. Як виявилось вони їхали з аеропорту додому в містечко, яка на півдорозі у Вінницю. Вона прилетіла з Австрії, де знаходилась на хіміотерапії. У неї рак шлунку, доволі агресивна форма раку, але я промовчав. Я не буду забирати у неї надію, та і в Австрії вона лікувалась у провідній клініці. Ми говорили про медицину, досвід як і в мене, у неї досить немалий. Говорили про консервування пуповинної крові, щеплення проти раку, державні програми на ліки. Він безмежно її кохає, у його голосі тонни співчуття, опіки та віри у щасливе майбутнє. Вони підвезли мене мальовниче маленьке містечко з якого мені прийшлось йти по трасі 5 км, повз цвинтар, горілчаний собор та заправки. Друга пара мене підібрала як виявилось зовсім не випадково. Я навіть не сподівався, що майже розвалюха лада і причеп позаду виявлять бажання зупинятись. Вони підібрали автостопера впеше. На моє питання чому розповіли, що 4 роки тому у ДТП загинула внучка та син. Я схожий зовнішньо на нього тому і підібрали. Чорт, в той момент у мене був такий спазм в горлі, що я на декілька секунд перестав дихати. Я переоцінив в той момент все : батьків моїх та взагалі батьківство - непосильна ноша: не готовий до такого я. Коли вже залишилось останніх 50 кілометрів до Вінниці та 20 хвилин світлого дня, ми розпрощались. Без уявлення куди рухатись далі перечекав рештки світла на вулиці створював плани в голові. Дорога майже пуста, темніє, а я здобуває перший негативний досвід автостопу у своєму житті. Слава Аллаху, так, саме його, поліція зупинили трьох арабів, які чомусь так далеко катались від міста, а яке вони переселились з Краматорська після початку війни. Поки головний із трійки домовлявся із поліцейськими, я підійшов до водійського скла і російською почав запитувати чи в них є можливість мене підібрати до міста. Він не розумів її (або прикидався, що не розуміє) я перейшов на англійську. Він, здається, був не проти, але поки їх тримала поліція, вони нікуди не рухались. Відійшов на метрів 5, вже був готовий стопити далі, як слава Аллаху, поліція відпускає головного і я швидко чимчикую до араба. Відразу накидаюсь на нього англійською, пояснюючи що, куди і як, а він відпалює, що не розуміє її, переходь, каже, на російську. Своєю недолугою російською, із жахливим західноукраїнським акцентом пояснюю всю ситуацію. Він недослухавши каже «Садись і не мешай нам слушать музику». Вочевидь тут вже вона їм набридла, бо почали розмовляти зі мною. Це теж студенти-медики, 2 курс, лікувальна справа. Боязко було якщо чесно. Я навіть вже тримав на поготові консервний ніж. Це була моя, або помилка, або стереотип, бо хлопці виявились приємними. Пригощали цигарками і навіть довезли під залізничний вокзал.
Тепер сиджу у Вінниці, втомлений до безкінечності, але хочу це все записати, до поки враження ще свіжі, а чекати до потяга ще три години. Чорт забирай, це було неймовірно. Я збився із рахунку скільки годин це було, скільки кордонів областей я подолав і який я красавчик. Проавтостопити 500 км вперше у житті – позначка «Є» у життєвому плані. На черзі там же «поїздка за кордон або на територію АТО». Побажайте мені успіхів.
Прoкoммeнтировaть
 


В душах так много темнотыПерейти на страницу: « предыдущуюПредыдущая | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | следующуюСледующая »

читай на форуме:
пройди тесты:
кто из шаман кинг поможет тебе дотащить...
С кем из "Наруто" ты будешь...
Мелодия моего сердца.(БИО+ 1 часть)
читай в дневниках:
[1343]
[1344]
[1345]

  Copyright © 2001—2018 BeOn
Авторами текстов, изображений и видео, размещённых на этой странице, являются пользователи сайта.
Задать вопрос.
Написать об ошибке.
Оставить предложения и комментарии.
Помощь в пополнении позитивок.
Сообщить о неприличных изображениях.
Информация для родителей.
Пишите нам на e-mail.
Разместить Рекламу.
If you would like to report an abuse of our service, such as a spam message, please contact us.
Если Вы хотите пожаловаться на содержимое этой страницы, пожалуйста, напишите нам.

↑вверх